середа, 17 грудня 2014 р.

Досвід роботи


    

Правдівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів 
імені Лохвицького П.Т.


Педагогічне кредо:«…Вчитель – це не професія, а спосіб життя…»

Стиль діяльності
  • не забороняти, а спрямовувати;
  • не керувати, а співпрацювати;
  • не заставляти, а переконувати;
  • не командувати, а організовувати;
  • не обмежувати, а давати вільний вибір

Рік народження: 1976
Освіта: вища, закінчила Вінницький державний
педагогічний університет ім. М.Коцюбинського
за спеціальністю “Українська мова і література”
Педагогічний стаж: 14 років
Категорія: вища кваліфікаційна  категорія
Звання: старший вчитель

ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ
    …Скільки себе пам’ятаю, я завжди мріяла бути вчителем. Можливо, саме тому впевнена, що вчителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, вчитель – це не тільки   Божий   дар,   а  й  дуже відповідальна та наполеглива праця. І серце, віддане дітям.
 Мені в житті  пощастило, бо довелося зустріти  вчителів,  які допомогли правильно обрати  життєвий шлях.  До закінчення школи питання «ким бути» і «де вчитися» практично були вирішені.
    А далі—навчання в університеті. Оволодіння знаннями, вивчення основ педагогіки і психології, навчання методиці викладання предмета в школі, ознайомлення з досвідом знаменитих педагогів—все  наближало мене до того заповітного моменту, коли я, переступивши поріг школи в новій якості, могла б сказати:« Мрії збуваються».
Добре пам'ятаю, з яким хвилюванням і трепетною радістю готувалася до свого першого уроку під час педагогічної практики, як раділа першим успіхам, добрим  словам підтримки вчителя-наставника.  А потім почалися трудові будні.  Пам'ятаю обличчя своїх перших учнів.  Кожного дня, йдучи на роботу, я знала  що мене чекають посмішки учнів, їх голоси, допитливі очі. І щодня разом з ними я вчилась, раділа  їхнім успіхам і досягненням. Звичайно, без проблем не буває. Але ж  саме труднощі нас і загартовують.  Проте я  ніколи не шкодувала про те, що стала вчителем.
     Я—успішна людина, бо займаюся найулюбленішою справою.
   Щоб кожен урок для моїх учнів зробити повчальним, цікавим і незабутнім, постійно і наполегливо працюю.  Основою всієї моєї педагогічної діяльності стала необхідність у постійному самовдосконаленні, як говориться в китайському прислів'ї «вчитися - все одно, що гребти проти течії: тільки перестанеш, і тебе несе назад».   Щоб мати право навчати, треба постійно вчитися самому.  Недарма слова вчитель – вчити – вчитися  -  навчати – навчатися  мають спільний корінь. Учитель може навчати дітей до того часу, поки сам навчається.   
     Сучасне суспільство потребує людей з глибокою вірою в себе, в свої здібності, що уміють ці здібності реалізувати в ім'я особистого і загального щастя. Моя мета—підготувати  учнів до життя і професійної діяльності в новому інформаційному суспільстві. Тому багато часу приділяю тому, щоб навчити школярів самостійно мислити, знаходити потрібну інформацію, зіставляти факти, тобто вчу їх ВЧИТИСЯ.                  
    Кожна людина сьогодення відчуває: час приніс зміни не тільки в економіку, політику, суспільство, а й в освіту. Сучасне виховання  школярів  ускладнено багатьма   негативними процесами, наслідками яких є агресія, жорстокість, конкуренція. Тому доводиться  змінювати підходи до навчання і  виховання учнів, та незмінним залишилося головне призначення вчителя  – навчити Людину бути Людиною. Саме до цього прагну я і мої колеги.
Щоденне спілкування з учнями дає мені силу, радість життя, надію на те, що живу на цій планеті не даремно, що після мене залишиться, нехай і не такий значний, а все ж таки слід.
    Школа для учнів—це  набуття знань, а для вчителя—книга життя, читаючи яку, сторінку за сторінкою, набираєшся безцінного досвіду. І важливо, щоб цей досвід вчителя із маленької "зернинки", яку він вкладає в кожного свого учня, проріс урожайним "колоссям" на життєвій ниві його вихованців.

    Тема досвіду:
“Формування ключових  компетентностей на уроках  української  мови та літератури за допомогою мультимедійних технологій”

    Актуальність і перспективність  досвіду:
  • забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
  • сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
  • позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
  • дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
  • забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
  • робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
    Мета досвіду: 
  • створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності; атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
  • формування ключових компетентностей.

    Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу).
    Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко ,С. Подмазін), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.
     Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку   життєвих компетентностей (соціальних, мотиваційних, естетичних, мовних, комунікативних), творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок.

     Результативність досвіду:
  •  підвищився інтерес до предмета;
  • збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях;
  •  поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення  відсотка якості знань;

     За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК, РМК

Обґрунтування актуальності теми

Той, хто навчає, сам навчається.
Сенека

     Метою загальноосвітньої школи ХХІ ст. є формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті.
     Сучасний період розвитку державності України потребує виховання покоління з високим інтелектуально-культурним і національно-патріотичним потенціалом.
     Моя система роботи будується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких — зробити процес навчання творчим, особистісно зорієнтованим. Використання елементів інноваційних технологій забезпечує формування стійкого інтересу учнів до предмета, результатом якого є розвиток мислення високого рівня й формування мовленнєвої культури школярів та компетентної особистості.
      Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Плани-конспекти уроків із застосуванням елементів інтерактивних та мультимедійних технологій представлені в цій роботі.
     Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях І.С. Якиманської, методичних посібниках А. Фасолі, який наводить основні шляхи його реалізації і вважає, що ключовим компонентом є розуміння і пошанування загальнолюдських і національних цінностей та формування компетентності школяра.
     Працюючи над індивідуальним навчанням, здійснюючи диференційований підхід, самореалізацію особистості, використовую інтерактивні та мультимедійні технології, спираючись на праці О.М.Пєхоти, Л.В. Пироженко, на методичні поради Л. Скуратівського.
    Мета: забезпечення компетентнісного підходу у навчанні на уроках в умовах технологізації освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.
Під час реалізації ідеї особлива увага на уроках приділяється формуванню ключових компетентностей: соціальної, мотиваційної і функціональної.
Основні елементи педагогічної діяльності реалізую на таких етапах: прогнозування, змістовно-пошуковому, моніторингу.
Учень є суб’єктом пізнання. Для цього необхідно, щоб кожен усвідомив місце і значимість основних етапів навчальної діяльності, як-от: мотивація (цілеутворення і планування) — організація навчальної діяльності — реалізація завдань — рефлексія — контроль і оцінювання.
Важливою умовою навчання компетентності учня є внутрішня мотивація (самомотивація).
Дотримуюся таких вимог:
  • намагаюся не нав’язувати навчальну мету «зверху»;
  • стежу, щоб завдання відповідали віковим особливостям дитини;
  • диференційний підхід до учня з вибору навчального завдання.
        У процесі навчально-виховної діяльності велику роль відіграють інтерактивні та мультимедійні технології. Вони універсальні для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра, стрімкого науково – технічного прогресу, зростання потоку інформації дедалі актуальнішим стає питання про використання мультимедійних технологій в освіті. Ці технології формують соціальні, мотиваційні, естетичні, мовні, культурологічні, комунікативні компетенції учнів, сприяють розвиткові особистості її повноцінній самореалізації в сучасному житті.
      Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А.Каменський у праці «Велика дидактика» писав: «…Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь – які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…»
     Працюючи над цією проблемою, дійшла висновку, що у класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально – виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити) , відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів,презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня.
     Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д.Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким – небудь п’яти невідомим їй словам і  вона буде довго й марно мучитися над ними, але пов’яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє;ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко… Якщо ви входите у клас від якого важко добитися слова (а таких класів у нас не мало, почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно
         Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси розвитку й динаміки. Тому доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу.
       Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:
  • посилення мотивації навчання;
  • активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);
  • індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
  • урізноманітнення форм подання інформації;
  • урізноманітнення типів навчальних завдань;
  • створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
  • постійне застосування ігрових прийомів;
  • забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії;
  • можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.
     Використання мультимедійних технологій сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів тощо. Проаналізувавши медичні та психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації, з'ясувалося наступне: 83% всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% - слухових, 3,5 % - за допомогою запахів, 1,5 % - тактильних рецепторів.
       Запам'ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20 % матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам'ятовується до 30 % матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.
         Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:
  • інформаційні технології;
  • електронні підручники;
  • окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації).
        Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:
Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюю проблемну ситуацію за допомогою проблемного запитання.
Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
 Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).
      Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп'ютера.
     Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.
Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.
     Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделювання різних процесів в реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет і багато іншого.
        Призначення мультимедійного уроку:
для вивчення нового матеріалу, подання нової інформації;
для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;
для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;
для узагальнення знань.
     
      Отже, головне завдання використання мультимедійних технологій у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання мультимедійних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп'ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності  прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам'ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

Адреса досвіду:
 Правдівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Лохвицького П.Т.
Ярмолинецької районної ради Хмельницької області
32130 с. Правдівка Ярмолинецького району Хмельницької області
тел. 2-55-36 
 e-mail: yarm.prav07@gmail.com